afsmt

Пандемія COVID-19 стимулює впровадження нових медичних технологій

20.01.2021
Під час пандемії COVID-19 лікарні зіткнулися з проблемою догляду за безпрецедентно великою кількістю пацієнтів, маючи при цьому обмежений персонал та застосовуючи лише доступні їм технології. У нагоді стали медичні технології, які почали частіше використовувати для виявлення вірусу, діагностування ураження легень та дистанційного супроводу пацієнтів – про це повідомляється на інформаційному онлайн-ресурсі .
Пандемія COVID-19 стимулює впровадження нових медичних технологій

Місце та розвиток лабораторних досліджень при діагностиці COVID-19

За даними The Lewin Group  витрати на лабораторну діагностику становлять приблизно 2-3% витрат системи охорони здоров’я у ряді країн світу. При цьому саме на основі її результатів приймається близько 70% клінічних рішень, а у випадку інфекційних захворювань цей показник наближається до 100%. Тому під час пандемії СOVID-19 лабораторна діагностика набула особливого значення, оскільки саме ПЛР став “золотим стандартом” виявлення вірусу SARS-CoV-2.

“Особливо заслуговують уваги мультиплексні ПЛР-тест-системи, що зараз набирають популярності і можуть з одного зразка визначити декілька інфекцій (зокрема, SARS-CoV-2/FluA/FluB/RSV), а також автоматизовані ПЛР-системи з так званим синдромним підходом, що дозволяють у нативному зразку виявити десятки мішеней (вірусів, бактерій, грибків) і з високою ступінню ймовірності вказати на патоген (чи патогени), що спричинили захворювання”, – розповідає Володимир Скрипов, експерт з лабораторної діагностики.

Діагностика СOVID-19 методом ПЛР має деякі обмеження, зокрема можливість отримання позитивних результатів протягом певного часу після одужання.

“Варто зазначити, що порушення преаналітичного етапу та використання низькоякісних тест-систем дискредитують сам метод ПЛР. Саме тому, перед тим, як давати гучні заяви про недостовірність методу, варто переконатись, що всі етапи були виконані відповідним чином і впевнитись в аналітичних характеристиках, якості тест-системи”, – переконує Володимир Скрипов, експерт з лабораторної діагностики.

Незважаючи на те, що антигенні тести мають рекомендації від ВООЗ для застосування в особливих умовах, експерти рекомендують їх використовувати лише за умов, коли ПЛР недоступний.

Комп’ютерна томографія та ультразвукова діагностика при COVID-19 

Хоча багато хто і покладає надії на швидку лабораторну діагностику та вакцини, під час пандемії не обійтись і без медичної візуалізації як засобу пришвидшеного огляду та діагностики пацієнтів. Основні методи візуалізації, такі як комп’ютерна томографія та ультразвукова діагностика, допомагають у скринінгу пацієнтів з COVID-19 під час гострої фази вірусу як для тріажу (медичного сортування — УП) пацієнтів, так і для кількісної оцінки ступеня тяжкості захворювання.

“КТ рекомендована для пацієнтів з пневмоніями і ризиком інфікування  COVID-19, і на сьогодні  це найкращий метод візуалізації при розвитку COVID-19 асоційованої пневмонії. Також КТ дуже важлива для визначення обсягу ураження, дифдіагнозу і оцінки динамічних змін. Однак слід розділяти питання проведення КТ ОГК (органів грудної клітини — УП) в амбулаторних умовах, а також КТ-візуалізацію при ПЛР-верифікованому СOVID-19 у стаціонарі  для цього є різні показання”, — коментує Ігор Белоус, лікар-рентгенолог, “Вітаком діагностика”.

Пандемія COVID-19 стимулює впровадження нових медичних технологійКрім цього знімки КТ чи УЗД слід розглядати як перший спосіб діагностики у ситуаціях, коли аналіз крові або мазок є недоступними або проблематичними у зборі, але винятково за направленням сімейного лікаря. З огляду на те, що від початку захворювання на COVID-19 до його виявлення через КТ потрібно лише два дні, цей метод має реальні переваги як невід’ємна частина діагностики.

На сьогодні гарним прикладом сканеру для КТ є представлена у 2019 році модель системи для комп’ютерної томографії Philips Incisive CT.

“Цей прилад поєднує інновації у сфері візуалізації та процесі діагностики, надаючи медикам можливість зважено прийняти клінічне рішення та підвищити ефективність діагностування. До того ж апарат піддає пацієнтів та персонал мінімальній дозі опромінення” – додає Дмитро Борзаниця менеджер по роботі з державними установами Philips Health System.

“Авжеж, кількість променевого навантаження дуже залежить від обладнання. Сучасні КТ-сканери дають можливість до десяти разів зменшити опромінення пацієнта, особливо за використання ультра-низькодозового протоколу, з ітеративними алгоритмами реконструкції, наприклад iDOSE на сканерах Philips, на яких працюю особисто. Як резюме: уникнути ризику під час проведення КТ ОГК можливо за умови проведення діагностики на сучасному обладнанні з використанням відповідного протоколу виключно за клінічними показаннями”, — розповідає Ігор Белоус, лікар-рентгенолог, “Вітаком діагностика”.

Пандемія COVID-19 стимулює впровадження нових медичних технологійОкрім КТ, моментально оцінити стан внутрішніх органів та прогресування захворювань у пункті надання медичної допомоги можна також за допомогою ультразвукової діагностики.

Ультразвуковий апарат Philips Lumify успішно використовується багатьма європейськими та світовими медичними установами як для діагностики та виявлення ускладнень пов’язаних з COVID-19, так і для моніторингу та лікування захворювань, що не пов’язані із коронавірусом.

Lumify — це портативний пристрій, який на відміну від великих ультразвукових систем, лікарі-практики можуть підключити до будь-якого планшета або смартфона для отримання зображень.

“Основною відмінністю томографії від ультразвукового дослідження є об’єктивність методу – під час КТ ОГК ми отримуємо серію медичних зображень із повним обсягом анатомічних структур та можливістю проведення повторної оцінки і динамічного порівняння. У той час УЗД  “операторозалежна” методика, що обмежена візуалізацією виключно периферійних відділів легень, але може з успіхом використовуватися на початковому етапі для “відбору” пацієнтів для проведення КТ: особливо з використанням портативних УЗД-пристроїв, таких, як, наприклад Lumify від Philips”, — розповідає Ігор Белоус, лікар-рентгенолог, “Вітаком діагностика”.

В Україні для підтримки місцевої влади у забезпеченні швидкого доступу до якісної медичної допомоги населенню компанія Philips разом з українським партнером ТОВ “АФС Медицинтехнік” нещодавно поставила 3 комп’ютерні томографи Access CT для облаштування реорганізованої лікарні для прийому пацієнтів з COVID-19 у Луцьку.

Озираючись на іноземні рішення, одним із нових підходів, що застосовуються для забезпечення кращого доступу до медичної допомоги під час пандемії COVID-19, стало використання промислових транспортних контейнерів у якості мобільних кабінетів для КТ або рентгену.

“Ми застосували такий підхід спільно з органами охорони здоров’я на Філіппінах, де нові кабінети для КТ та рентгенографії були виготовлені з використанням транспортних контейнерів та оснащені сучасними комп’ютерними томографами Philips, такими як Access CT та Incisive CT, або рентгенівськими апаратами Philips DuraDiagnost та DuraDiagnost F30. Перевага таких мобільних кабінетів у тому, що їх можна розташовувати там, де вони найбільше потрібні у конкретний момент для ефективного реагування на пандемію”, – коментує Йенс-Якоб Густманн, керівник відділу продажів компанії Philips у Центральній та Східній Європі.

Також COVID-19 загострив потребу в оптимізації робочих процесів, особливо для відділень невідкладної медичної допомоги, де отримують допомогу як пацієнти з важким перебігом COVID-19, так і з іншими захворюваннями. Незважаючи на те, що штучний інтелект ще не може приймати рішення самостійно, його застосування в діагностичній візуалізації при обстеженні хворого, може мати значний вплив, важливий для роботи лікарів.

Впровадження штучного інтелекту на етапі моніторингу та тестування хворих може покращити ідентифікацію та ізоляцію пацієнтів із COVID-19. Це сприяє зниженню захворюваності і одночасно покращує діагностику та супровід ширшого кола пацієнтів. Такі покращення можуть збільшити потужності медичної системи та підвищити ефективність задіяних лікарів, скоротивши час для постановки діагнозу.

Сьогодні надвелике навантаження витримують лікарі первинної ланки (сімейної медицини), адже вони першими зустрічають хворих та повинні швидко розібратися у ситуації і, найголовніше, визначити ступінь ураження дихальної системи і те, наскільки пацієнт вимагає кисневої підтримки.

Надзвичайно важливо для лікаря мати у своєму арсеналі, крім медикаментозного лікування, ще і знання та практичні навички щодо респіраторної підтримки. Тому громадська організація “Українська медична місія” (далі -“УММ”) за підтримки Philips ініціювала Національну програму семінарів для сімейних лікарів  – розповідає лікар Дмитро Вернигор, голова правління та засновник “УММ”.

Наведені зміни та впровадження в області охорони здоров’я, хоч і були простимульовані складними викликами світової пандемієї коронавірусної хвороби, поступово змінюють обриси медичної системи України, посилюючи її спроможність та розширюючи доступ українських лікарів та пацієнтів до новітніх світових технологій в медицині.

Оригінал статті можна прочитати тут.